Доброго дня! Одинадцятого вересня (у п'ятницю) минув рівно тиждень з того моменту, як мій літак приземлився в Міжнародному аеропорту в GreatFalls, штат Монтана. Це друге за розмірами місто штату, яке було засноване у 1883 році, його населення складає більше, ніж 56 тисяч чоловік. Розташоване воно вздовж річки Міссурі, поблизу кількох водоспадів, звідки і походить його назва. 

   У вихідні ми ходили на пікнік до цих водопадів. Там дійсно дуже гарно! 

   Моя приймаюча сім'я складається з двох дорослих та п’яти дітей. Вони дуже привітні та милі люди. 

   Уже в вівторок (8 вересня) (в понеділок було національне свято – День праці) я вперше відвідала школу - GreatFallsHighschool. Заклад був заснований у 1890 році і це найстаріша школа у місті,  у якій навчаються учні 9-12 класів. 

   Вона налічує понад 1000 учнів та 135 вчителів. 

  Мене зарахували до 11 класу. Заняття у школі розпочинаються о 8.00 і закінчуються в 15.10. Між уроками у тебе є п’ять хвилин перерви, яких ледве вистачає, щоб дістатися до своєї шафки (locker), взяти потрібну книгу та знайти клас. Спочатку школа вражала розмірами та здавалась лабіринтом. Тепер, провчившись там трішки менше тижня, я майже звикла. Фотографувати у школі заборонено з причин безпеки, тож обмежуся лише фотографіями коло неї. 

   Окрім кількох обов’язкових предметів для учасників програми FLEX (математика, англійська, історія США) є багато таких, які ти можеш вибирати самостійно.

   Тож ось мійрозклад на перший семестр:

1. Підготовка до життя
2. Хор
3. Хімія
4. Алгебра і тригонометрія
    Ланч
5. Театр
6. Англійськамова
7. Історія США

   Щодо шкільної програми вона дещо інша та легша ніж українська, проте проблемою для мене все щ езалишається мовний бар’єр. Класи не постійні, на кожен предмет ти ідеш в клас до викладача, а не він приходить до тебе, як на більшості уроків у нас. Тож кожен учитель намагається зробити свій клас несхожим на інші, таким, що відображає не лише суть предмету, але і його характер та уподобання. У класі близько 15 учнів і вони змінюються залежно від предмету, тобто ти не маєш постійних однокласників, на кожному уроці ти зустрічаєшся з іншими учнями школи. Це робить шкільний колектив більш дружнім і неупередженим до новеньких. Тож найбільше мене вразили люди– всі завжди усміхнені та раді допомогти. Наприклад, щоразу коли у мене виникають проблеми з відкриттям локера, школярі охоче пропонують свою допомогу. Також цікавим фактом є те, що тут ніхто не пише ручками –лише простими олівцями. Загалом за тиждень перебування тут можна зробити висновок, що США –країна усміхнених людей та нових можливостей! Моє перебування в США лише починається, тож будуть нові враження і нові листи!

Дарина Решетуха, учениця 10-Б класу,
учасниця програми FLEX 2015-2016