Сьогодні в рубриці «Батьківський upgrade» читаємо нашу книгу «Як не збожеволіти від батьківства». Так-так, «Освіторія» разом із видавництвом Vivat  видала свою першу книжку, презентація якої відбулася 24 червня на Книжковому Арсеналі в Києві. Як виховати дитину незалежною? Як відмовитися від усіх батьківських чатів? Як мотивувати робити «домашку»? У виданні — поради та лайфхаки експертів із приводу цих та багатьох інших конкретних сучасних «мамських і татських» питань.

Чому радимо?

До книги увійшли матеріали журналістів сайту Osvitoria.Media на тему виховання дітей. Свої експертні коментарі надали майже 30 фахівців з різних сфер: психологи, психотерапевти, вчителі, лікарі, арттерапевти, освітні експерти та сучасні усвідомлені батьки. «Паперова порадниця» для мам і тат із влучними й надзвичайно дотепними ілюстраціями Юлії Вус має 365 сторінок, яких вистачить на всі 365 днів у році. Це так корисно для легкого і щасливого батьківства!

— Діти — це 20% населення, але 100% майбутнього, — говорить операційна директорка ГС «Освіторія» Анна Сидорук. —  З думкою саме про них ми розпочинаємо всі проєкти. Яке захопливе відчуття, коли ти в буквальному сенсі тримаєш у руках мрію! Адже кілька років ми мріяли про те, щоб таку книгу видала «Освіторія», поділилася експертним досвідом, який зібрано за п’ять років її існування. Чимало статей виникає з розмов на перервах про власних дітей, батьківські переживання та ідеї. Мені близька думка, що змінювати слід не дитину, а себе, і тоді син чи донька наслідуватиме вас. Хочете привчити до якогось виду спорту? Почніть опановувати самі. Хочете прищепити корисну звичку? Почніть із себе!

Чотири експерти, які брали участь у презентації книжки, порахували, що на всіх них разом — десять дітей. А це чималий досвід!

— Я ніколи не раджу нічого такого, чого не застосовую сама, — каже дитячий і сімейний психолог Катерина Гольцберг. — Старшій донечці вже 26 років, тож видно, якою людиною вона виросла. І хоча інколи здається, що мені просто пощастило і «видали» чудових дітей, усвідомлюю, що насправді діяла правильно, щось спрацювало, аби в родині була гармонія. Дев’ятирічного сина, який прийшов сьогодні, часом непокоїть, що він слухає мої лекції й знатиме секрети виховання. Та насправді дітям це лише допомагає зрозуміти себе, батьків, прояснити стосунки. До слова, книгу можуть читати й підлітки.

Так само власні  перевірені лайфхаки радить експертка «Освіторії», авторка рубрики #NoDramaMama, мама трьох дітлахів Ольга Манмар. Під час локдауну багатьом родинам допомагала, наприклад, її ідея челенджу, в якому дитині треба розгадати пароль до гаджета, щоб отримати доступ до нього на певний час. Для цього син або донька має зробити та зняти на відео для батьків руханку, сфотографувати прибрану кімнату, помити посуд, отримати гарний зворотний зв’язок від молодшого братика чи сестрички за спільну 15-хвилинну гру. Більше корисних справ і менше часу зі смартфоном чи планшетом!

Які п’ять порад та одне табу згадували на презентації?

Дитину потрібно наситити любов’ю

Кандидата філологічних наук, учителя української мови та літератури, радника з питань мови фінського проєкту «Навчаємось разом» і батька трьох доньок Ігоря Хворостяного колись давно вчили, що «любов» — це хоча й іменник, та наче дієслово: показувати треба діями, без зайвих слів. Проте ставши батьком, він зрозумів усю хибність цього підходу. Говорити й чути «Я тебе люблю», на його думку, важливо як для дорослого, так і для дитини. Тата року в рейтингу видання «4mama» зачепила стаття в книжці про те, що існують різні мови любові (слова, сюрпризи, обійми, вчинки, проведений разом час). І батьки не завжди говорять з дитиною тією мовою любові, яка притаманна саме їй. Але досліджувати це, знаходити спосіб достукатися до серця — чудовий та важливий досвід.

Привчайте дитину до відвертості

Психолог Катерина Гольцберг радить у першу чергу розмовляти зі своєю дитиною.

— Найбільша проблема — це відсутність діалогу, — каже вона та згадує випадок, коли до неї на прийом прийшла мама в сльозах і питає: «Що ви зробили з моєю дитиною? Вона почала зі мною розмовляти». Тоді психолог зрозуміла, що вона виступила перекладачем із мови дорослого на мову дитини й навпаки. Наприклад, коли мама каже: «Одягни шапку», для хлопчика чи дівчинки це може звучати як «Ти ще малий/мала». І зовсім інша річ, якщо вони розуміють, що це означає: «Я турбуюся про тебе. Я тебе люблю».

«Підсадіть» на книжки

— Це мій «топчик», як кажуть учні, — говорить Ігор Хворостяний. — У цьому розділі аж 25 дієвих порад. Ось лише деякі. Читайте разом із дитиною, і нехай це стане вашим спільним ритуалом. Не виходьте з дому без книжки. Дивіться із сином чи донькою фільми, зняті за книжками. Влаштовуйте книжкові челенджі. Вмикайте вдома чи в машині аудіокнижки — під час хатніх справ, наприклад. Хороший сюжет та акторське читання можуть зацікавити дитину.

Кібербулінг і секстинг: знайте ворога в обличчя

Дорослі мають сьогодні два фронти робіт: дбати про фізичну і цифрову безпеку дітей. Цькування в мережі й викладання онлайн відвертих фотографій дехто вважає віддаленою загрозою, яка існує лише в сім’ях, де втрачено контакт із дітьми. Приблизно так думав експерт Ігор Хворостяний, допоки із секстингом не зіткнулася одна з його учениць — відмінниця, учасниця МАН, «золота дитина» з чудової родини.

На жаль, небезпека нині чатує на кожного. Ввели навіть термін «ілюзія спальні»: якщо дитина перебуває у себе в кімнаті, батьки вважають, що з нею в цей час не може трапитися нічого поганого. Однак безпека офлайн не завжди означає безпеку онлайн. Необмежений доступ до інтернету і довірлива поведінка дітей під час віртуального спілкування — велика небезпека. Тому конкретні поради в цій книжці, як вберегтися від кібербулінгу й секстингу і що робити, якщо це сталося, варто прочитати всім сучасним батькам.

Не відбирайте право на відпочинок

Як би ви поставилися до того, що вам на роботі дали із собою у відпустку стоси паперів на опрацювання? Так само мають право обурюватися діти, коли їм задають завдання на літні канікули в школі або навантажують уроками стурбовані прогалинами у знаннях батьки.

— Дитина повинна мати вільний час, який вона витрачає на себе, на роздуми, на екзистенційну кризу, на якісь внутрішні суперечки, — переконана психолог Катерина Гольцберг. — А якщо батьки хочуть зайняти її чимось корисним під час відпочинку, то це можуть бути настільні ігри, квести. Знання з літератури, математики, інших наук можна подати під час гри у цікавій формі. Навіть підлітки здатні залюбки повторювати матеріал маленькими порціями, якщо це непомітно залучено у завданнях гри.

Не кажіть фрази, які демотивують дитину

«Тебе це не обходить», «Ну і чим тут вихвалятися», «А я в твої роки вже…» — знайомі всім фрази, які зводять нанівець старання дитини, знищують інтерес до нових знань та вмінь. А цікавість до навчання протягом усього життя — ознака сучасної людини, основа її життєвого успіху. Знищити мотивацію —  це загрожує не просто проблемою зі шкільними оцінками, це заважатиме дитині стати самою собою та посісти гідне місце у дорослому житті.

Джерело: osvitoria.media