28 травня, на фасаді нашої школи, в урочистій обстановці, відкрито меморіальну дошку кавалеру ордена «За мужність ІІІ ступеня», бійцю 128-ї гірсько-піхотної бригади, командиру гарматного розрахунку молодшому сержанту Олександру Орляку.

«Це незвична для нас лінійка. Раніше ми так збиралися на свята першого та останнього дзвоника. А нині в нас уперше — лінійка пам’яті, — сказав директор спеціалізованої школи №5 із поглибленим вивченням іноземних мов Петро Поврозник. - У 2002 році з ініціативи воїнів УПА на фасаді нашої школи встановили меморіальну дошку герою УПА Мар’яну Лукасевичу, що загинув від рук енкаведистів. Хто б міг подумати, що через 70 років після загибелі Мар’яна від рук російських загарбників знову гинутимуть молоді українці, серед яких буде і наш випускник — Олександр Орляк. Як тільки ми дізналися про загибель Олександра, одразу ж вирішили, що наша школа повинна вшанувати його пам'ять».  

 Як розповіла заступник директора Тетяна Андрющенко, за ініціативи учнів і вчителів у навчальному закладі провели кілька солодких ярмарків, тож за виручені кошти та пожертви виготовили і встановили пам’ятний знак.

   Відкрили меморіальну дошку герою, який загинув 6 лютого цього року у боях під Дебальцево, учасник АТО військовослужбовець Збройних Сил України майор Дмитро Мерзлікін та рідний брат Олександра, відомий на Тернопіллі журналіст Андрій Орляк.

   Під час урочистостей було здійснено телефонний дзвінок на передову:

«Він, в принципі, був дійсно справжнім патріотом. Не просто так мобілізованим, як багато хто, а Україна була в нього в серці. Це відчувалося, це було в нього в очах. Він казав, що мріє після війни відкрити ресторан десь свій у Тернополі. Ще одружитися хотів. Тоже розказував про таку мрію, - розповів у телефонній розмові побратим із 128-ої бригади. - Зараз, коли його вже немає з нами, ми вважаємо його своїм янголом-охоронцем. Небо забирає найкращих. Відтепер Олександр Орляк з неба охоронятиме Україну."

   На відкриття пам’ятної дошки прийшла й мама Олександра. Пані Леся каже, це місце є дуже символічним. Адже саме в школі ще маленький Сашко відчував радість від перших успіхів і проходив перші життєві випробування. Мама Сашка Леся Орляк подякувала адміністрації школи, представникам влади, усім присутнім за вшанування за вшанування пам`яті її сина:

«Дуже символічним є те, що меморіальна дошка відкрита саме на фасаді цього будинку, адже тут, у цих стінах, були Сашкові перші успіхи і невдачі, перші друзі, тут відбувалося його становлення як громадянина, – зауважила Леся Михайлівна. – Традиційно проваджаючи своїх учнів у життєву дорогу, вчителі настановляють: «Ким би ви не стали в житті , головне щоб ви були людьми». Сьогодні я хочу вас запевнити: наш Сашко став людиною. За свої коротке життя він встиг полюбити всіх нас, проявити свою жертовність. Ми ним пишаємося!»

   Брат загиблого бійця, Андрій Орляк, каже, меморіальна дошка на фасаді школи – приємна несподіванка для сім’ї: 

«Це ні я, ні батьки не планували робити. Вірніше, у мене був такий задум, але я не думав стосовно 5 школи. Ми, в принципі, не знали детально, який буде, наприклад, сценарій заходу і так далі. Ми просто прийшли, нас фактично запросили. Я знаю, наприклад, що мамі взагалі запрошення прислали. Це неймовірно приємно. Мені і батькам приємно, що така увага до брата».

   Зоряна Гуцул, класний керівник загиблого в АТО бійця Олександра Орляка:

«Він вмів дуже гарно, красиво мріяти. Це була та людина, яка не могла бути патріотом на відстані, тому що знав: якщо не він, то хто».

   Андрій Оленин теж навчався у 5-тій школі. Розповідає, що пам’ятає Сашка дуже простою та активною людиною: 

« Він був старший від мене, але наші класи були через коридор. Він був дуже простим чоловіком, у всьому брав участь, хотів бути до всього причасним. Сашко ніколи не казав, що не може  щось зробити, чи не знає як. Він завжди казав – все вдасться».

   Школярі запалили свічки скорботи, керівники області та міста положили квіти, а священнослужителі разом з усіма присутніми помолилися за душу загиблого воїна та окропили святою водою меморіальну дошку.

   На урочистій лінійці до відкриття меморіальної дошки читали також вірш, присвячений загиблому бійцю:

   Невдовзі учні дев’ятих класів завершать роботу над створенням фільму про героя і репрезентують на сайті школи. А 1 вересня заплановано провести уроки пам’яті.

... Кожного дня Сашко Орляк з меморіальної дошки щодня зустрічатиме та проводжатиме поглядом учнів та нагадуватиме кожному, що він поклав життя, аби ми жили в мирній та квітучій Україні.