У цій незвичній кризовій ситуації, що перевернула наше життя з ніг на голову, не всім вдається витримати емоційне напруження, правильно організувати свій день, чергуючи дистанційне навчання або дистанційну роботу з відпочинком, та належно вибудовувати під час карантину контакти з людьми.

У цей час більшість із нас відчуває страх, паніку і, як наслідок, - стрес. Але стрес не завжди буває негативним. Частину населення такий стан змусив шукати вихід із тих проблем та незручностей, які створив карантин, і їхні здібності активізувалися. Наприклад, частина вчителів організувала дистанційне навчання, багато педагогів за період карантину вже встигли пройти онлайн-курси для самоосвіти та підвищення кваліфікації. У психології стрес, який активізує людину, називається евстресом - позитивним стресом. Але, на жаль, багато з нас відчуває зараз дистрес - негативний стрес, який руйнує психічне та фізичне здоров’я людини.

Дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз поділилася з нами своїм особистим досвідом, як попередити виникнення руйнівного стресу та втримати життєву рівновагу під час карантину. Ці поради, можливо, будуть корисними для всіх учасників освітнього процесу:

Перші 1,5-2 тижні - це період адаптації. За цей час нам важливо розпочати переглядати свої стосунки з тими, хто живе поруч, встановлювати у стосунках нові межі та правила. Також важливо встановити робочий графік, який хоч трохи співвідноситься зі стандартним режимом дня (це найскладніший пункт з усіх).

Якщо відчуваєте залежність від новин, соціальних мереж, месенджерів тощо - усвідомлено робіть паузи та створюйте інформаційну “зону тиші”.

Карантин - це час діагностики. Важливо спостерігати за власними "слабкими місцями", які проявляються, та слабинками у ваших стосунках. Прийміть їх саме у цей час такими, як вони є, або, можливо, розпочніть особисту терапію, тобто змініть їх. Наприклад, це може бути боротьба із залежністю від контактів та соціальних мереж, вибудовування власних робочих та інших меж, виховання вміння говорити “ні”, турбота про свій відпочинок тощо. Все, що проявляється зараз, - може стати важливим не лише під час карантину, а й надалі.

У ситуації невідомості у кожного з нас піднімається потік змішаних емоцій: від тривоги до сильного смутку, страху та паніки. Вони, звісно, "відволікають" від роботи. Їх важко долати, та й не потрібно. Але їх можна трансформувати.

Наприклад, про те, як за допомогою арт-терапії долати власні страхи - детальніше за посиланням: https://bit.ly/3dsMoIt.

Одна з моїх особистих практик: намалюйте коло, розділіть його на сектори та опишіть у кожному секторі те, у що зараз важливо вкладати час і сили. Це потрібно насамперед для ваших близьких. (І, звісно, щоб активувати наш самоконтроль та структурованість). Чим більше ми зможемо зараз проконтролювати, тим спокійніше будемо відчувати себе. Таке ж "коло" ви можете зробити і для дітей. Наприклад, робочий, сімейний, господарський, особистий часовий сектори. Кожен сектор можна поділити на окремі частини. Наприклад, особистий сектор може вміщувати час на відпочинок, зарядку, читання тощо. При цьому, дуже важливо чітко визначати "час виходу" із секторів, щоб робочий час “не розповзався” на весь день. Моя донька сама нагадує: “У мене закінчився час для малювання, настав час для ігор, а в тебе?”.

Надзвичайно важливо відокремлювати робочий простір. Якщо у вас немає окремого кабінету - обгороджуйтеся ниткою, кульками тощо. (Через відсутність особистого кабінету для мене це - порятунок). Розділяйте одяг на робочий і домашній. Наприклад, у робочий час носіть робочий або напівробочий одяг і взуття, а в неробочий - домашні. Не сваріть себе, якщо ваш звичний режим поки що порушується. Зараз життя в умовах карантину - це незвичні умови для кожного з нас, ми поступово адаптуємося до них.

Джерело: https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/653412048564930/