У «надзвичайних» ситуаціях, коли серйозна критична подія вражає нас, це спричиняє сильний емоційний вплив на індивідуума та громаду. Постраждалі від травматичної події зазнають порушень психічної та емоційної рівноваги; вони знаходяться в стані постійної мобілізації, що підриває почуття безпеки. Діти та дорослі є добре підготованими до складних ситуацій, якщо вони мають відповідну підтримку.

Реакцій на травматичні події може бути безліч. Не існує правильного чи неправильного способу відчути та висловити смуток та занепокоєння. У моменти небезпеки діти повинні звертатися до своїх вихователів; однак, коли вихователі піддаються впливу тієї самої події, діти можуть помітити і реагувати на збудження дорослих, які повинні їх заспокоїти. Для дорослих дуже важливо знайти психологічну підтримку та допомогу, щоб впоратися зі своїми нормальними стресовими реакціями та забезпечити дітей необхідною емоційною безпекою. Переживаючи драматичну подію, діти висловлюють свої почуття іншим чином ніж дорослі та відповідно до свого віку та стадії розвитку.

Піддаючись впливу такої хронічної ситуації, як коронавірусна загроза, діти можуть відчувати різні емоції: смуток, провину, лють, страх, розгубленість та тривожність, також і внаслідок тривалої ізоляції та порушеного розпорядку дня. Вони також можуть розвивати соматичні реакції з фізичними симптомами (головний біль, біль у животі,…). Існують значні індивідуальні відмінності у прояві, тривалості та інтенсивності цих реакцій. Процес опрацювання є суб'єктивним: можливо, деякі діти відчувають лише одну з цих реакцій, а інші відчувають багато з них одночасно, протягом одного дня або більш тривалого періоду.

Ось найбільш поширені реакції:

• Стрес часто виникає у вигляді люті та дратівливості, які діти можуть скеровувати на найближчих до них людей (батьків, друзів). Майте на увазі, що гнів - це здорове почуття і його можна висловити прийнятним чином.
• Нудьга може бути пов'язана із намаганням не відставати від різного темпу діяльності при дистанційній освіті. Через пандемію в деяких країнах доводиться закривати школи, діти повинні залишатися вдома, а освітні заходи мають проходити в Інтернеті. Майте на увазі, що радикальна зміна навколишнього середовища може призвести до непорозумінь та боротьби за дотримання інструкцій. Заспокойте дітей та поясніть їм, що ці зміни були запропоновані експертами з метою їх захисту
• Біль виражається через поведінку. Відповідно до віку, діти можуть не виражати своїх переживань словесно. Вони можуть стати дратівливими, мати проблеми з концентрацією, розігрувати моменти події, свідками якої вони були, малювати зображення, які нагадують почуте про інфекцію. Вони можуть боятися речей, які раніше їх не лякали, або демонструвати поведінку, характерну для попередніх стадій розвитку: вони повертаються до того, що робили в минулому, або грають у ігри, в які грали, коли були молодшими.
• Труднощі із засинанням та/або прийняттям їжі. Проблеми із засинанням, часті пробудження та кошмари або гіперсомнія, тобто вони можуть спати більше, ніж за звичай, годин.
• Брак енергії. Втома, труднощі в соціальній взаємодії та схильність до самоізоляції.
• Потреба в більшій увазі з боку батьків або вихователів. Діти можуть намагатися більше відділитися від осіб, які ними опікуються, тому що вони бояться, що з ними або їхніми родичами може статися щось погане, або що вони можуть померти.

Ці реакції є нормальними, особливо коли є важливі зміни в повсякденному житті та в повсякденному розпорядку дитини.

ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ДЛЯ ДІТЕЙ

• Поясніть дітям, що нормально бути переповненим почуттями, наляканим або переживати. Поясніть, що всі почуття є природніми (нормалізація та валідація реакцій).
• Не заперечуйте, що ви теж щось відчуваєте, поясніть, що це нормально, коли у дорослих теж виникають емоційні реакції після такої несподіваної події і що всі реакції є нормальними та керованими. Дискомфорт створюється при придушенні емоцій, а не тоді, коли вони виражаються. Таким чином діти матимуть зразок для наслідування та дізнаються, що вони можуть вам довіряти та розповідати про свої емоційні стани.
• Не кажіть таких речей, як: "Я знаю, як ти себе почуваєш"; "Могло бути гірше"; "Не думай про це"; "Завдяки цьому ти станеш сильнішим ". Ці вирази, які дорослі використовують, щоб заспокоїти один одного, можуть заважати проявляти емоції та болючі почуття, які виникли внаслідок катастрофічної події.
• Кажіть правду і дотримуйтеся фактів. Не робіть вигляд, що нічого не відбувається, і не намагайтеся мінімізувати це. Діти - чудові спостерігачі, і вони будуть більше хвилюватися, якщо помітять невідповідності. Не зациклюйтеся на розмірах чи наслідках коронавірусної ситуації, особливо в розмові з маленькими дітьми.
• Використовуйте прості слова, відповідно до віку дітей, не перевантажуйте їх травматичними деталями і залишайте простір для запитань. Якщо ви не знаєте, що відповісти, дайте собі час, сказавши: "Мама не знає, вона шукатиме більше інформації, і коли вона її матиме, вона скаже вам, добре? ».
• Покажіть дітям, що вони зараз у безпеці та інші важливі дорослі в їхньому житті теж в безпеці. Завжди надавайте інформацію, що відповідає реальності та фактам.
• Нагадуйте їм, що є надійні люди, які піклуються про виправлення наслідків події та працюють над тим, щоб не мати більше таких проблем ("Ви бачили, як багато лікарів працюють? Вони всі дуже хороші люди, які знають, як допомогти дорослим та дітям, що потрапили у біду. ”).
•Проявляйте відкритість та намагайтесь говорити впевненим голосом.
• Дозвольте дітям говорити про свої почуття та запевніть їх, що навіть якщо ситуація погана, ви можете впоратися з цим разом. Так вам буде простіше перевіряти емоційний стан, в якому вони перебувають, та допомогти їм найбільш відповідним чином.
• Якщо діти мають спалахи гніву, вираження причин їхнього гніву словами може допомогти їм отримати більше контролю та навчитися його регулювати ("Ти злишся? Чи ти знаєш, що я також злюся?")
• Якщо діти виявляють почуття провини, важливо запевнити їх у тому, що вони жодним чином не причетні до подій ("Це не ваша вина, якщо ...").
• Обмежити вплив медіа. Люди під впливом коронавірусної загрози, мають потребу знайти значення того, що відбувається, і тому витрачають багато часу на перевірку новин на телебаченні, радіо та Інтернеті. Важливо, щоб діти ніколи не залишалися на самоті, поки існують програми, пов’язані з подією. Не забороняйте перевіряти новини, але виберіть момент протягом дня або 10 хвилин, щоб зробити це разом (вибравши заздалегідь новини) та пояснити дітям, про що саме йдеться. Сфокусуйте увагу на найбільш заспокійливих деталях (наприклад, лікарях, які допомагають) та виділіть час для дітей, щоб вони могли поставити запитання.
• Дотримуйтесь якомога більше звичного сімейного розпорядку. Це важливо, оскільки це заспокоює та надає впевненості. Не даруйте занадто багато подарунків і не організовуйте зайві заходи. Дотримання рутини - це найбільш природна та здорова річ, яку ви можете зробити.

Якщо ви не бачите жодних покращень у реакціях своїх дітей, варто звернутися за допомогою до кваліфікованих фахівців, які допоможуть вам найкращим чином боротися зі стресом у дітей.

ЕМДР Україна EMDR Ukraine