• Корисні поради для безпечного інтернет-серфингу. Чек-лист для розпізнавання маніпулятивного та фейкового контенту.
• Зупини емоцію. Емоційність – рушійна сила розповсюдження контенту і перша ознака його маніпулятивності. Якщо тебе обурила, налякала або, навпаки, дуже розвеселила якась новина, не поспішай на її поширювати. Зроби паузу і подумай, чи дійсно це твоя емоція, чи тобі її нав’язали. Навіщо? Щоб вплинути на твою думку та мотивувати до подальшого поширення інформації.
• Порахуй факти і судження. Факти об’єктивні, не змінюються з часом, а ще їх можна перевірити. Судження – по суті, оцінка або ставлення до чогось, тому перевірці вони не підлягають. Чого в контенті, який ти споживаєш, більше? Якщо суджень, то маєш розуміти, що контент є суб’єктивним. Добре подумай, чи варто брати таку інформацію до уваги.
• Став запитання. Де опублікована інформація? Яка її мета? Хто автор? Чи є взагалі якісь відомості про медіа: засновник, власник, головний редактор, команда? Чи містить контент посилання для джерела? Хто згадані в публікації експерти та очевидці? Відповівши на ці питання, ти зможеш зрозуміти, чи намагаються на тебе вплинути.
• Звертай увагу на деталі. Іноді «видати» обман можуть дрібниці, як-от невідповідності між зображенням і підписом до нього. Наприклад, людина на фото тепло вбрана, а в підписі вказано, що це літо.
• Перевіряй статистику. Даними соціологічних опитувань часто маніпулюють. Наприклад, щоб переконати тебе проголосувати за того чи іншого кандидата на виборах. Тому звертай увагу на компанію, яка проводила дослідження, хто його замовляв, яка була вибірка і скільки відсотків склала похибка. Репутацію соціологічної компанії можна перевірити в базі псевдосоціологів.
• Роби (думай) як фактчекер. Гарний сайт чи сторінка в соцмережах – не гарантія якісної інформації. Наслідуй фактчекерів, застосовуючи горизонтальне читання. Горизонтальне – тому що ти не гортаєш сторінку вниз, а одразу відкриваєш нові вкладки в браузері, щоб перевірити, що це за ресурс і яка в нього репутація.
• Застосовуй інструменти перевірки. Наприклад, зворотний пошук зображень допоможе дізнатися, де фотографія була опублікована раніше. Ти уже знаєш про Google Images, а ще є TinEye, який покаже навіть відредаговані картинки. А от користувацький контент, який погано індексується пошуковиками, можна перевіряти в Pinterest. Просто завантажуй фото і шукай подібні.

Хочеш знати про це більше? У розділі “Дезінформація та маніпуляції” https://verified.ed-era.com/ua/manipulation онлайн-курсу Very Verified https://verified.ed-era.com/ знайдеш ще багато корисного.

Цей чек-лист підготували для вас небайдужі IREX in Ukraine Мріємо та діємо America House Kyiv та проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність"

Вперед до безпечного інтернет-серфінгу!

Джерело: https://www.facebook.com/irexinukraine/posts/3797267020338533